Етапи ліквідації фермерського господарства


ліквідаціяНагадаємо, що про можливі причини ліквідації фермерського господарства ми розглядали у статті «Підстави для ліквідації фермерського господарства».
Однією з таких підстав може бути самостійне рішення засновників про припинення діяльності фермерського господарства. Про етапи подібної ліквідації підприємства ми й будемо говорити в даній публікації.
Нагадаємо, що в Законі України «Про фермерське господарство» прописано лише те, що в разі реорганізації чи ліквідації господарства рішення приймає власник відповідно до закону та статуту. Про подробиці такої процедури нічого не згадується. Тому нам доведеться керуватися нормами Цивільного кодексу України (ст. 105, 110, 111), а також нормами Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних                         осіб – підприємців “. Ще раз зазначимо, що дуже зручно, якщо процедура припинення діяльності фермерського господарства за рішенням засновників детально прописана у статуті. Це дозволяє уникнути багатьох незручностей.


Отже, перший етап – це прийняття рішення про припинення діяльності фермерського господарства.
Роблять це засновники (члени) фермерського господарства в порядку, що прописаний статутом. Про це ви можете почитати в статті «Статут фермерського господарства».
Одночасно з прийняттям рішення потрібно призначити комісію з ліквідації юридичної особи, голову комісію або ліквідатора та встановити порядок і строк подання кредиторами своїх вимог до господарства, що припиняє свою діяльність. Цей строк не може бути меншим двох і більшим шести місяців з дня публікації повідомлення про рішення щодо припинення діяльності фермерського господарства.
Найчастіше, функції ліквідатора покладаються на голову господарства.
Другий етап – повідомлення державного реєстратора та внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.
На протязі трьох робочих днів з дня прийняття рішення про припинення діяльності  фермерського господарства слід повідомити про це державного реєстратора тієї адміністративно-територіальної одиниці, де зафіксовано місцезнаходження фермерського господарства. Роблять це шляхом подачі (чи надіслання рекомендованим листом з описом вкладення) оригіналу чи нотаріально засвідченої копії рішення членів господарства, прийнятого на першому етапі. Рішення має бути надруковано українською мовою. Також в ньому мають бути відомості про персональний склад ліквідаційної комісії (ліквідатора), а також порядок та строки подачі заявок від кредиторів щодо їх вимог до господарства.
Якщо з паперами все гаразд, то державний реєстратор внесе запис про прийняття рішення засновниками про ліквідацію фермерського господарства до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Також відповідна інформація публікується в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.
Третій етап – це робота ліквідаційної комісії (ліквідатора) по припиненню діяльності фермерського господарства.
До ліквідаційної комісії чи ліквідатора з моменту їх призначення переходять повноваження по управлінню всіма справами господарства.
Вона вживає всіх необхідних заходів по стягненню дебіторської заборгованості та письмово повідомляє кожного з боржників про ліквідацію фермерського господарства. Ліквідаційна комісія також заявляє вимоги та позови щодо стягнення заборгованості з боржників, закриває банківські рахунки, проводить інвентаризацію майна , що належить господарству, повертає до органів влади ліцензії та документи дозвільного характеру.
Також ліквідаційна комісія займається звільненням працівників фермерського господарства.
І, нарешті, вона повинна скласти проміжний ліквідаційний баланс, до якого входять відомості про склад майна господарства, перелік пред”явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Такий баланс повинні затвердити засновники господарства.
Документи, які підлягають обов”язковому зберіганню, передаються відповідним архівним установам у встановленому законодавством порядку .
Ясна річ, що найбільш громіздким етапом є взаємодія з фіскальними органами, зокрема стосовно позапланових перевірок ними фермерського господарства. Адже господарство зобов”язане подавати податкову, статистичну та іншу звітність, сплачувати податки та збори в передбаченому законодавством порядку аж до внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення діяльності фермерського господарства. Правда, де-факто ці обов”язки можуть припинитися раніше – з моменту зняття фермерського господарства з реєстрації у відповідних органах.
Четвертий етап – складання ліквідаційного балансу.
Після того, як будуть закінчені розрахунки з кредиторами, ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження та подання до податкових органів. Що робити з майном, ми розповімо в окремій публікації – «Що робити з майном фермерського господарства, яке ліквідується?».

П”ятий етап – внесення відомостей про ліквідацію фермерського господарства до Єдиного державного реєстру.
Якщо попередні етапи ліквідації успішно подолано, то можна подавати державному реєстратору документи для остаточної ліквідації господарства:
– заповнену реєстраційну карку за формою №7 на проведення державної реєстрації припинення діяльності фермерського господарства у зв”язку з ліквідацією;
– довідку з податкового органу про відсутність заборгованості зі сплати податків та зборів;
– довідку архівної установи про прийняття документів, які підлягають довгостроковому зберіганню.
Якщо відсутні  підстави для залишення поданих документів без розгляду, то державний реєстратор внесе до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення діяльності фермерського господарства у результаті його ліквідації. З цього моменту Ваше фермерське господарство припинить своє існування.
Дякуємо за те, що Ви переглянули дану публікацію.

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Plus
Share to MyWorld

Ваш e-mail: *
Ваше ім"я: *