Осіння посівна під загрозою


Осіння посівна під загрозою

Зростання витрат і падіння цін на зерно підривають осінню посівну
Працювати в агросекторі стає все більш ризиковано. За даними Міністерства аграрної політики і продовольства, осіння посівна обійдеться сільгоспвиробникам в 56 млрд грн, а це більше на 12-15% ніж в минулому році. Профільний міністр Ігор Швайка вважає, що збільшення витрат обумовлено подорожчанням добрив, паливно-мастильних матеріалів і техніки.

Зараз азотні добрива коштують значно більше, ніж у минулому році. Наприклад, за рік ціна на аммофоску виросла на 45% (до 9-9,3 тис. грн. за тонну), на діаммофоску – на 28% (до 7,2-7,5 тис. грн. за тонну), на 35% (до 6,0-6,5 тис. грн. за тонну), подорожчали і комплексні добрива (NPK, нітроамофоска), говориться в даних інформаційної компанії “Інфоіндустрія”. Звичайно, основна маса сільськогосподарських виробників вже провели закупку добрив. Але тим, хто не встиг цього зробити, доведеться платити дорожче, адже у серпні добрива стали дорожчими на 20-30% у порівнянні з липнем.

Посівного матеріалу у сільськогосподарських виробників досить, вважають в Мінагрополітики, та лише 87% насіння доведено до посівної кондиції.
Знецінюванням гривні викликані і труднощі із забезпеченням паливом – зараз на його закупівлю витрачається набагато більше коштів. В результаті девальвації ціни на дизельне паливо з початку року виросли більш ніж на 40%, констатують в консатлінговой компанії UPECO. Крім того, відзначає аналітик зернового ринку консалтингової компанії “АПК-Інформ” Андрій Купченко, складності при обслуговуванні цьогорічної посівної у багатьох сільськогосподарських виробників виникають в результаті дорожнечу кредитів. “В середньому ставки по кредитах підвищилися на 4%“, – говорить він.

Отже, собівартість посівної значно зросла. Крім того аграріям дошкуляє також падіння цін на зернові, які в цьому сезоні опустилися до п’ятирічного мінімуму – $ 230 за тонну. Причина такого падіння цін – це не обгрунтована девальвація національної валюти в в липні – серпні цього року, що здешевила гривню ще на 16% – з 12 до 14 грн. за долар, як вказала на зустрічі з банкірами глава Національного банку України Валерія Гонтарєва. Останнім часом курс дещо стабілізувався, але таке падіння курсу національної валюти в період пікового відвантаження зерна на експорт не може позитивно вплинути на розвиток сільськогосподарського виробництва в нашій країні.

Не зважаючи на це, за серпень аграріями було експортовано більш ніж 3 млн. т. зернових. Та через девальвацію гривні сільськогосподарські виробники не дорахувалися значних коштів: на реалізації пшениці – 10 млн. доларів, на кукурудзі – більше 500 тис. доларів. І лише в результаті зростання цін на ячмінь аграрії заробили близько 1790000 доларів виросли.
В ситуації, що склалася, аграрним виробникам доводиться економити. “Думаю, що виробники розділяться на три категорії: хтось скоротить посіви на 20%, як в минулому році, хтось заощадить на добривах, знизивши до мінімуму витрати на обробку грунту. І тільки невелика частина фермерів проведе посівні роботи згідно всім технічним вимогам “, – говорить Іван Томич, голова Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів .

Експерти вважають, що в нинішніх умовах існує два можливі способи заробітку. По перше, дочекатися, поки ціни на продовольче зерно зростуть та лише тоді його продати . По друге, переходити поступово на вирощування більш прибуткових культур. Як вказується в даних компанії “АПК-Інформ”, посіви пшениці озимої під урожай 2015 року можуть скоротитися майже на 10% – до 5980000 га, посіви ріпаку при цьому збільшаться на 4% – до 969 тис. га в порівнянні з минулою посівної кампанією. Головною причиною скорочення площ під пшеницею являються події на сході країни, адже в результаті бойових дій майже третина площ у цих регіонах взагалі не буде засіяно на зиму, а основною озимою культурою там є пшениця. В інших регіонах аграрії намагаються отримати трохи більший прибуток за рахунок більш прибуткових культур, наприклад ріпаку.

Однак, при цьому слід пам’ятати, що ринок не потерпить перенасичення високомаржинальними культурами. “Такі нішеві культури, як горох, гірчиця, досить прибуткові, але їх виробництво буде виправдано тільки при наявності ринку збуту”, – говорять експерти. Адже збільшення пропозиції призведе до планомірного зниження цін на продукцію і, відповідно, заробітків фермерів.

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Plus
Share to MyWorld

Ваш e-mail: *
Ваше ім"я: *