Фіксований сільськогосподарський податок у фермерському господарстві


ФСПОсновна маса фермерських господарств на Україні є платниками фіксованого сільськогосподарського податку ( далі – ФСП), адже це дає змогу зменшити рівень податкового навантаження на господарство та значно спрощує процес нарахування податкових платежів. В цій статті ми спробуємо розібратися, що собою являє ФСП, які його особливості, хто може  стати платником цього податку, а хто ні та інше.

Фіксований сільськогосподарський податок – це податок, який справляється з одиниці земельної площі у відсотках від її нормативної грошової оцінки та сплата якого замінює сплату цілої низки зборів та податків.

Цей податок було введено в дію Законом України “Про фіксований сільськогосподарський податок” № 320-XIV від 17 грудня 1998р. задля стабілізації ситуації в аграрному секторі та для підтримки сільськогосподарських виробників.

Платники ФСП не сплачують таких податків та зборів:

– земельного податку (окрім земельного податку за ділянки, що не застосовуються для  товарного виробництва у сільському господарстві);

– податку на прибуток підприємств;

–  збору за здійснення деяких видів підприємницької діяльності (що стосуються торгівельної діяльності).

– збору за спеціальне використання води;

Всі інші збори та податки, що передбачені Податковим кодексом України  фермерські господарства повинні сплачувати у визначеному законодавством порядку і розмірах.

Стати платниками ФСП можуть ті сільськогосподарські підприємства,  у яких сільськогосподарське товарне виробництво за попередній податковий (звітний) період становить 75 або більше відсотків від валового доходу.

Не зможуть зареєструватися платниками ФСП (п. 301.6 ст. 301 ПКУ):

–          фермерські господарства, у яких більш ніж 50 % доходу, що вони отримали від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, припадає на дохід від продажу декоративних рослин (за виключенням зрізаних квітів, які вирощено на земельних ділянках, що належать господарству на правах власності або ж передано йому у користування, а також продуктів їх переробки), диких птахів та тварин, хутра та хутряних виробів (окрім хутрової сировини);

–          фермерські господарства, що займаються виробництвом підакцизних товарів, окрім виноградних виноматеріалів, які вироблено у господарсвах первинного виноробства для господарств вторинного виноробства, які потім використовують ці виноматеріали для виготовлення готової продукції;

–          фермерські господарства, які станом на 1 січня базового (звітного) року мають податковий борг (за виключенням безнадійного податкового боргу, який виник через обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини).

Якщо ж у звітному податковому періоді частка сільськогосподарського товаровиробництва складає менше ніж 75 відсотків від загальної суми валового доходу, то фермерське господарство у наступному звітному періоді повинно перейти на сплату податків на загальних підставах.

Об’єкт оподаткування ФСП – це площа сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, пасовищ та сіножатей,) та/або земель водного фонду (озер, внутрішніх водойм, водосховищ та ставків, які перебувають у власності господарства чи надані йому у користування (в тому числі на умовах оренди).

База оподаткування ФСП – це нормативна грошова оцінка 1 га сільськогосподарських угідь (ріллі, пасовищ та сіножатей, багаторічних насаджень), яку було проведено за станом на 1 липня 1995 року. Для земель водного фонду (внутрішніх водойм, водосховищ, озер та ставків) – це нормативна грошова оцінка 1 га ріллі у Автономній Республіці Крим або ж у області, яку було проведено станом на 1 липня 1995 року.

Потрібно пам’ятати, що розмір ставок ФСП з 1га сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду напряму залежить від категорії (типу) земель та їх розташування:

1) для ріллі, пасовищ та сіножатей   – 0,15% до бази оподаткування;

2) для ріллі, пасовищ та сіножатей, які розташовані на поліських територіях та у гірських зонах, – 0,09%;

3) для багаторічних насаджень, які розташовані на поліських територіях та у гірських зонах , – 0,03%;

4) для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, які розташовані на поліських територіях та у гірських зонах) – 0,09%;

5) для ріллі, пасовищ та сіножатей, що знаходяться у власності господарств, які займаються виробництвом (вирощуванням) та переробкою продукції рослинництва на закритому ґрунті, або ж надані їм у користування (у тому числі на умовах оренди) – 1,0%.

6) для земель водного фонду – 0,45%;

7) для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, які розташовані на поліських територіях та у гірських зонах) – 0,09%;

Звітним періодом для фіксованого сільськогосподарського податку є календарний рік.

На сільськогосподарських товаровиробників покладено обов’язок щороку станом на 1 січня та не пізніше 20 лютого поточного року самостійно обчислювати суму податку та подавати до відповідного контролюючого органу податкову декларацію на поточний рік. Вона подається за місцезнаходженням платника ФСП та місцем розташування його земельної ділянки.

Сплачується ФСП помісячно до 20 числа наступного місяця у розмірі третини суми податку, який визначено на кожний квартал в таких розмірах від річної суми податку:

– у І кварталі — 10%;

– у II кварталі— 10%;

– у III кварталі— 50%;

– у IV кварталі — 30%.

З формулою розрахунку ФСП Ви можете ознайомитися тут.

Як бачимо, щодо строків сплати ФСП законодавство повною мірою враховує специфіку сільськогосподарського виробництва та дозволяє фермерським господарствам 80% податкових платежів здійснити за рахунок прибутків, отриманих від реалізації продукції рослинництва у другій половині року.

Дякуємо за перегляд даної статті.

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Plus
Share to MyWorld

Ваш e-mail: *
Ваше ім"я: *