Фермерське господарство – що це


ФГ що це В даній статті ми спробуємо розібратися, що ж являє собою фермерське господарство та чим воно відрізняється від інших форм сільськогосподарських підприємств.

На даний час фермерське господарство є однією з найпоширеніших  форм підприємництва в сільському господарстві України. Хоча, здебільшого, це  невеличкі за площею господарства, та вони досить успішно працюють і розвиваються. Та й досвід інших країн підтверджує конкурентоспроможність невеликих селянських господарств. Так, у Польщі середній розмір селянського господарства складає лише 4-8 га. А от у США сімейні ферми є основою аграрного сектору виробництва ( 87% господарств) і їх земельні площі  в середньому займають 200 – 300 га.

Фермерські  господарства стали масово виникати ще на початку аграрної реформи і  стали стрімко розширювати свою кількість та сфери впливу. Адже в таких господарствах реалізується одна з головних форм приватної власності, внаслідок чого  його працівники відчувають себе господарями,які прагнуть отримати максимальну вигоду від вкладених у виробничий процес власних коштів та сил. Відроджуються династії фермерів, що сприяє поліпшенню демографічної ситуації на селі.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про фермерське господарство»  фермерське господарство –  це форма підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Ось перелік основних характеристик  фермерського господарства :

•         це окремий та  самостійний суб’єкт сільськогосподарської діяльності, який відрізняється від інших видів підприємств на селі;

•         це юридична особа;

•         засновниками фермерського господарства можуть бути лише громадянами України (фізичні особи), тому зареєструвати фермерське господарство на Україні не можуть  особи без громадянства , іноземні громадяни та інші юридичні особи;

•         вся діяльність реалізується фермерським господарством, як повноправним господарем та   контролюється державою лише в рамках діючого законодавства;

•         фермерське господарство не може створюватися  примусово  внаслідок  адміністративного  рішення державних органів. Воно утворюється виключно добровільно та  за бажанням громадян;

•         продукція сільського господарства носить товарний характер. А головною метою фермерських господарств є одержання прибутку;

•         фермерське господарство має право не лише виробляти сільськогосподарську  продукцію, але й займатись переробкою цієї продукції (сир, масло, ковбаси,  консерви) та її вільною реалізацією за самостійно визначеними цінами (дотримуючись при цьому законів України);

•         це переважно сімейне об’єднання селян, яке дозволяє вдало поєднувати селянську працю з веденням хатнього господарства;

•         у фермерському господарстві переважає приватна власність на засоби виробництва;

•         в таких господарствах існує нечіткий поділ праці в процесі виробництва продукції;

•         у фермерстві господарство в основному самовідтворюється протягом виробничого циклу;

•         земельні ділянки осіб, що займаються фермерством, не підлягають поділу.

Але є й чимало мінусів, на які потрібно звернути увагу, розглядаючи фермерські господарства в Україні. Так, в нашій країні фермерські господарства вкрай незадовільно забезпечені сільськогосподарською технікою. Фермери  часто, на жаль, мають недосить високий рівень професійної кваліфікації та не мають можливості її підвищити. Крім того, підтримка фермерських господарств державою знаходиться на вкрай низькому рівні та практично не помітна реальному фермерові.

Та все ж, фермерські господарства на Україні не здають своїх позицій, працюють та розвиваються.

Адже фермерське господарство – це:

– можливість використання спеціального податкового режиму ( фіксований сільськогосподарський податок);

сімейний характер бізнесу, який виключає рейдерство та корпоративні конфлікти;

можливість безоплатної приватизації членами господарства земель, отриманих у користування (ст. 22 Земельного кодексу України, далі ЗКУ);

– можливість позаконкурентного (без проведення земельних торгів) отримання земельних ділянок у власність чи оренду із земель комунальної чи державної власності (ч. 2 ст. 134 ЗКУ);

– істотно нижчі законодавчі ризики, пов”язані з площею земель господарства (ідеться про намір законодавців обмежити максимальну площу сільськогосподарських земель в “одних руках” у проекті Закону України “Про ринок земель України” ).

З огляду на вище сказане, інтерес до утворення нових фермерських господарств не вщухає.

Так, на початок 2001 р. в Україні існувало 38 428 СФГ, у користуванні яких знаходилося 2157,6 тис. га сільськогосподарських угідь, у тому числі 1994 тис. га ріллі.

А от станом на 1 листопада 2013 р.  вже зареєстровано 40 752 фермерських господарства. Про це повідомляє Державна служба статистики України. Площа земель, що використовувалися фермерськими господарствами склала  4 451,7 тис. га, в тому числі ріллі – 4 310 тис. га.

Основними шляхами створення фермерських господарств є:

1.        Перехід  від особистих селянських господарств до фермерських;

2.        Виникнення кількох фермерських господарств внаслідок поділу реформованих колективних сільськогосподарських підприємств чи інших господарств;

3.        Утворення фермерського господарства на основі майнових та земельних паїв колишніх членів  колективних сільгосппідприємств;

4.        Створення шляхом придбання  земельних ділянок за конкурсом або на аукціоні;

5.        Створення фермерських господарств на основі орендованих земельних паїв. (Потрібно зазначити, що в цьому випадку на першому етапі все ж потрібно мати хоча б 0,1 га землі у приватній власності чи в оренді державних чи комунальних земель, оскільки фермерське господарство підлягає держреєстрації лише після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його держреєстрації. Більш детально про це Ви зможете прочитати в статті «Землі фермерського господарства»).

При реєстрації фермерське господарство вибирає своє найменування,  має печатку та штамп.

Діє фермерське господарство на основі свого  Статуту. Про створення статуту Ви можете прочитати у статті  “Статут фермерського господарства”.

Засновниками фермерського господарства можуть виступати дієздатні громадяни України, які досягли 18-річного віку.

А от членом фермерського господарства можна стати вже з 14 років. Єдиною умовою є наявність родинних відносин із засновником фермерського господарства( ст.3 ч. 1 Закону України “Про фермерське господарство”).

Але членами фермерського господарства не можуть бути найняті за трудовим договором чи контрактом особи.

Головою може бути як засновник фермерського господарства так і  інша особа, визначена в Статуті.

Голова фермерського господарства представляє інтереси  фермерського господарства  перед органами державної влади, підприємствами та організаціями, установами  та окремими громадянами чи їх об’єднаннями відповідно до закону.

Основними видами виробничої діяльності фермерського господарства є виробництво і переробка сільськогосподарської продукції,  її транспортування (перевезення), зберігання та реалізація сільськогосподарської продукції власного виробництва, а також сільський туризм.

А головною метою, як зазначалося раніше –  є отримання прибутку від виробничої діяльності.

Дякуємо, що прочитали цю статтю і сподіваємося, що вона була корисною Вам.

 

 

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Plus
Share to MyWorld

Ваш e-mail: *
Ваше ім"я: *